- співбесідник
- —————————————————————————————співбе́сі́дникіменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
співбесідник — а, ч. Той, хто бесідує, розмовляє з ким небудь … Український тлумачний словник
співбесідник — [сп іўбе/с ідниек і сп іўбеис’і/дниек] ка, м. (на) ков і/ ку, мн. кие, к іў … Орфоепічний словник української мови
співбесідниця — і. Жін. до співбесідник … Український тлумачний словник
бесідник — ника, ч. Пн. Співрозмовник, співбесідник, учасник розмови … Словник лемківскої говірки
дискусія — ї, ж. Широке публічне обговорення якого небудь спірного питання. || перен., розм. Спір, суперечка окремих осіб, співбесідників … Український тлумачний словник
інтерлокутор — Інтерлокутор: Інтерлокутор: співбесідник [46 1;46 2] співрозмовник [19;VI,VII] … Толковый украинский словарь